- повідціджувати
- -ую, -уєш, док., перех.Відцідити все чи багато чого-небудь.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
повідціджувати
Смотреть что такое "повідціджувати" в других словарях:
повідціджувати — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
повідгороджувати — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
повідпроваджувати — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
виціджувати — ую, уєш, недок., ви/цідити, джу, диш, док., перех. 1) Цідячи, повільно випускати, виливати звідки небудь (про рідину). 2) розм. Поволі випивати (про напої). 3) перен., розм. Говорити повільно, мало, крізь зуби, неохоче … Український тлумачний словник
проціджувати — ую, уєш, недок., проціди/ти, ціджу/, ці/диш, док., перех. 1) Пропускати, цідити крізь що небудь для очищення (перев. рідину). || Пропускати крізь вузький отвір, щілину і т. ін. 2) часто зі сл. крізь зуби, перен. Вимовляти повільно, невиразно або… … Український тлумачний словник
поодц... — див. повідц...; напр.: поодцвіта/ти, поодці/джувати і т. ін. див. повідцвітати, повідціджувати і т. ін … Український тлумачний словник
по — прийм., з місц. і знах. відмінками. по. в сполученні з словами стає префіксом, який надає словам нового або відтінку нового значення слів. Слова з префіксом по. в своїй більшості мають те саме значення, що й в українській літературній мові, і… … Словник лемківскої говірки
точити — I точу/, то/чиш, недок. 1) перех. Те саме, що гострити 1). || Надавати потрібної форми, сточуючи, спилюючи краї або виступи чого небудь. 2) перех. Те саме, що виточувати I 1), 2). 3) неперех. Виконувати роботу токаря. 4) тільки 3 ос., перех.,… … Український тлумачний словник
говорити — 1) (володіти рідною / чужою мовою; користуватися чужою мовою), розмовляти, балакати; лопота[і]ти (незрозумілою для слухача мовою) Пор. белькотати 2) (передавати словами думки, почуття тощо, повідомляти про щось), казати, промовляти, вимовляти,… … Словник синонімів української мови
перебродити — джу, диш і перебро/джувати, джую, джуєш і перебріда/ти, а/ю, а/єш, недок., перебрести/, еду/, еде/ш, док., перех. і неперех. 1) Переходити, переправлятися вбрід. || Повільно йти, пересуватися, долаючи важкий шлях. 2) Повільно й насилу, ледве… … Український тлумачний словник
